- "Безопасный город"

Первый материал

Автор: Super User
Категория: НОВОСТИ Создано: 30.05.2016 23:33

В квітні 2016 року в Харкові відбувся EdCamp 2016 – ІІ національна (не) конференція шкільних педагогів – явище, непересічне для української вчитель-ської «тусовки» – суміш креативу, волі і натхнення у frend-оточенні. 2 дні вчителі з усієї країни та закордонні гості презентували власні наробки, організовували конкурси, квести, ділилися своїми враженнями та обмінювались контактами.

абсолютно іншій атмосфері, найбільше вражав «благодійний» підхід – вочевидь, організатори залучили чималі кошти, для того щоб розселити, прогодувати (з урахуванням смакових чи культурних відмінностей) та професійно задовольнити близько 500 осіб. На якомусь примусовому feedback’у ніхто не наполягав – автори розуміли, що учасники можуть просто приїхати, поїсти, попити, подивитись місто і з легким серцем повернутися до звичного життя. Розрахунок був саме на чесне і зацікавлене відношення до професії. Вони вочевидь не боялися вкладати в гроші в освіту саме через чесність і відповідальність.

Можна багато розмірковувати на тему доцільності таких грантів чи їх актуальності в тій чи іншій країні. Однак важко заперечувати просту істину – головний капітал – це люди. «Как вы яхту назовете, так она и поплывет» – казав свого часу капітан Врунгель з відомого радянського мультфільму. Стати дорослим не важко – вирости при цьому Людиною – набагато складніше. Головний  механізм цього процесу – гуманістична просвіта і благодійне суспільне оточення. Але на жаль другий компонент формується повільно і закладається лише в дитинстві.

Дуже хочеться розпочати систематичні просвітні програми для дітей негайно. Але на жаль поки це неможливо – все впирається в фінанси, яких у більшості вчителів завжди обмаль. Однак зробити перші, пробні кроки можна – саме це і довела просвітня поїздка до Менори – культурно-ділового єврейського центру Дніпропетровська – найбільшого в Україні.

Не хочу зупинятися на тому, як були проігноровані запити про сприяння в фінансових питаннях представниками заможних організацій та найбільших міських підприємств. На щастя, за останні два роки в Україні сформувалося розвинене волонтерство в різних сферах життя, тож тут і була знайдена довгоочікувана допомога. Ідея зібрати кошти на безкоштовну для дітей поїздку, була втілена за допомогою різних небайдужих людей, частина яких побажала зберігти анонімність. Але їх роль так само велика, як і їх колег: громадських активістів Іллі Федотова та Вікторії Деченко, підприємниці Галини Бедаревої, начальника планово-економічного відділу ВО «Оскар» Біднини Дмитра, лідера молодіжної організації «Активная молодёжь Никополя» Олександра Бормота. За їх участі було організовано транспорт, який і достатив нікопольців в Дніпропетровськ та назад. І ясна річ, якщо б не постійне піклування з боку співробітниці Менори і натхненниці цієї поїздки Оксани Цибулько, нічого б теж не відбулося.

Хочеться вірити, що систематична просвітня діяльність, щодо наших дітей і молоді буде набирати обертів. Подібні поодинокі виїзди, на жаль не вирішують головної проблеми, яка гостро стоїть перед нами вже багато років – виховування Людей з підростаючих поколінь. І тут важливо не забувати, що не тільки гроші та поїздки привносять щось нове до життя дитини. Наша поведінка, наші вислови, звички, цінності – все це ми «віддзеркалюємо» молоді, яка шукає в нас авторитетів і хоче рівнятися на дорослих. Це означає, що постійно, в повсякденному житті ми повинні пам’ятати як ми себе поводимо, стримуватись якщо погано і ділитися, якщо добре. Це довгий шлях, який, за словами Лао-цзи «починається з першого кроку». Ми можемо збиватися з ритму, плутати ноги, але повинні рухатись в вибраному напрямку. І тоді «идущий осилит дорогу».

Leave your comments

Post comment as a guest

0
Your comments are subjected to administrator's moderation.
terms and condition.
  • No comments found